Буріння в Україні почалось ще за довго до появи «Укрбургазу». Перші свердловини пробурені ударним способом з'явились ще у 1886 році в м. Борислав. Застосування цього методу буріння сприяло бурхливому зростанню видобутку нафти. Поступово Борислав перетворився на «Галицьку Каліфорнію», яка приваблювала підприємців з усієї Європи і світу.

Завдяки відкриттю родовищ нафти в Дрогобицькій агломерації видобуток «чорного золота» в Прикарпатті в 1909 р. досяг піку - 2 млн т, що становило на той час приблизно 5 % світового видобутку нафти

На Прикарпатті створюється ряд акціонерних товариств з видобутку й переробки нафти. Господарями цих компаній були американські, англійські, французькі та німецькі підприємці.

Трускавець перетворюється на один з найпопулярніших в Європі курортів, де полюбляють витрачати свої кошти новоспечені нафтові магнати.

Але згодом все закінчується. Видобуток нафти падає. В 1938 р. добуто тільки 0,5 млн т. У цей час на Галичині діяло близько 40 нафтопромислів, 4100 свердловин. Після 1939 р., коли було встановлено радянську владу в Західній Україні, промислові підприємства нафтової галузі були націоналізовані.

У повоєнні часи високі темпи проведення геологорозвідувальних робіт дозволили відкрити нові великі родовища нафти, але пріоритетне значення вже мав розвиток газової галузі.

Дашавське газове родовище, біля м. Дрогобич, є відправною точкою в розвитку газовидобувної промисловості не тільки України, а й усього, на той час, СРСР. Саме родовище було відкрите ще у 1913 році, але великого значення воно набуло коли у 1954 році було збудовано рекордну за довжиною і потужністю трубу "Дашава — Київ — Москва" (довжина — 1302 км, діаметр — 530 мм). А згодом, після побудови газогонів до Білорусі, Прибалтики та Польщі, Україна стає одним з найбільших експортерів газу в Європі.

В радянські часи, разом із Саратовським, Дашавське родовище стало одним із двох основних джерел постачання газу до Москви.

У 1956 році на Харківщині починається промислова розробка унікального, за покладами газу, Шебелинського родовища. Поступово центр української газової промисловості переміщується із заходу на схід. Незабаром газ з Шебелинки піде до Москви.

У 1975 році українська газова промисловість досягає свого апогею: видобуто 68,7 млрд куб. м газу. Україна експортує "блакитне паливо" до Росії, Білорусі, Литви, Латвії, Польщі, Чехословаччини.

Але Україна не довго протрималась на рекордних показниках з видобутку. Після 1976 року помітною стала тенденція до поступового його зниження. Тому виникла необхідність об'єднати зусилля багатьох колективів, які займалися бурінням газових та нафтових свердловин на родовищах України. Так, 1 березня 1977 року було створено підприємство "Укрбургаз", яке увійшло в "Укргазпром".

З відкриттям у 1970-х роках гігантських покладів газу на заході Сибіру, та укладенням СРСР і Федеративною Республікою Німеччина найбільшого у 20 столітті економічного контракту на постачання газу до Європи, інтереси Москви щодо України вщухають. Тепер ціль номер один для Кремля - це забезпечити та збільшити експорт природного газу в країни Західної Європи, підсилюючи їх залежність від російського газу.

На той час в Уренгої вже працювали місцеві буровики "Тюменбургазу".

«Вони там не справлялися. Вони почали бурити неглибокі свердловини, на 1200 метрів. Але і це з трудом виходило», - згадує Філь.

Так, вже у грудні 1981 року перший десант українських буровиків на вантажному АН-26 висадився на безмежних просторах Сибіру, де панувала вічна мерзлота.

На Уренгої буровики "Укрбургазу" зустрілися з надзвичайно суворим кліматом та важкими побутовими умовами.

Влітку температура повітря піднімалась до +40 градусів. В зимовий період, з вересня по травень, мінімальні температури повітря сягали -50.

На момент розпаду СРСР видобуток природного газу в Україні впав до 24 млрд куб. м та продовжив своє зниження після утворення незалежної України.

Оскільки буріння - дуже коштовний процес, то керівництво молодої держави вирішило купувати більш дешевий російський газ. У 94-му році вже стояло питання про ліквідацію "Укрбургазу". Багаторічна бурова галузь опинилася під загрозою зникнення.

В ті роки вважалось, що Росія забезпечить Україну не тільки енергоресурсами, та й захистом.

Більш того, у наступні 20 років Україна потрапила в тотальну залежність від російського газу, який Кремль дуже вдало використовував задля економічного та політичного тиску на Київ.

Наприклад, Україна до 2014 року була найприбутковішим ринком для «Газпрому». У 2012 році російський енергетичний гігант продав нашій країні 33 млрд кубометрів газу на $14 млрд. Навіть Німеччині, економіка якої займає перше місце в Європі, «Газпром» продав близько 30 млрд кубометрів газу.

Хоч "Укрбургаз" і не був ліквідований, але, через використання застарілого обладнання та відсутність фінансування, підприємство прийшло в занепад. Починаючи з 1990-х років не було придбано жодної нової бурової установки. Швидкість буріння знизилась приблизно втричі порівняно з радянськими часами. Українська бурова індустрія поступово провалювалась у безодню.

Переломний момент настав у 2015 році, коли Україна вирішила повністю відмовитися від закупівлі російського газу та запустити реформу газового ринку. На фоні зниження використання "блакитного палива" та значного скорочення його імпорту, Україна пішла шляхом збільшення власного видобутку.

Найбільше в Україні бурове підприємство "Укрбургаз" стало однією із точок опори у відновлені газової промисловості країни. Вже у 2016 році видобуток газу почав зростати.

Зараз споживання газу в Україні зменшилось до 33 млрд кубометрів на рік. Близько 13 млрд кубів країна імпортує з ЄС, решта - власне виробництво. Мета - у 2020 році відмовитись від імпорту, скоротити споживання "блакитного палива" до 27 млрд кубів та збільшити до цього рівня його видобуток. Роль "Укргазвидобування" - досягти у 2020 році збільшення видобутку на 40%, - до 20 млрд куб. м. Для цього компанія вже у 2017 році збільшує обсяги буріння на 60%, та закуповує нове бурове обладнання. Перші п'ять бурових установок вантажопідйомністю 450 т та вартістю 98 млн євро зробить для "Укубургазу" німецька компанія Benteс. Загалом, до 2020 року планується закупити 30 бурових верстатів різної потужності.